Палац Посейдона - Страница 28

Забачивши гостей, Нікола Тесла перервав роботу і спустився вниз, витираючи руки промащеним ганчір’ям. Знаменитий учений і винахідник виявився досить високим на зріст. Він носив густі вуса, а його блискуче темне волосся було зачесане назад. Визначити його вік було нелегко, та Шарлотта припустила, що досліднику трохи за сорок. Незважаючи на постійне перебування на сонці, його шкіра була блідою, занадто тонкою, й це надавало йому хворобливого вигляду. Кинувши на відвідувачів пильний погляд, він кивнув їм і промовив:

— Ви хотіли б побесідувати зі мною, пане фон Гумбольдт?

Винахідник розмовляв німецькою, але з відчутним сербським акцентом.

— Дякую, що погодилися нас прийняти, — відповів Гумбольдт. — Ми заберемо зовсім небагато вашого дорогоцінного часу, обіцяю.

Тесла усміхнувся.

— Ну що ви, друже мій! Граф Фердинанд фон Цеппелін відгукувався про вас якнайкращим чином. Я дуже хотів би глянути на ваш повітряний корабель, та, на жаль, обставини не дозволяють. Метеорологи обіцяють завтра сильну грозу, а в мене ще далеко не все готове для здійснення експерименту.

— Із задоволенням запрошую вас здійснити з нами пробний політ, — із усмішкою промовив Гумбольдт, — під час нашої наступної зустрічі. Нині й ми маємо обмаль часу. Нам конче потрібна певна інформація, і я впевнений, що ви зможете нам допомогти.

— Принаймні, спробую, — сказав Тесла. — Ну-с, доповідайте, що вас так цікавить?

Гумбольдт полегшено зітхнув і запитав:

— Вам про щось говорить ім’я Александр Ліванос?

15

Оскар миттєво помітив, як змінилася поведінка вченого. Хвилину тому Тесла був привітним, жартівливим і запопадливим, проте вже наступної миті зробився серйозним і навіть підозрілим. Найперше він швиденько озирнувся, ніби перевіряючи, а чи не підслуховує хтось їхню бесіду.

— Ліванос? — перепитав Тесла, хоча чудово почув запитання Гумбольдта.

Той ствердно кивнув.

— Що саме вас цікавить?

— Я чув, що деякий час він був вашим учнем і співробітником. Якої саме галузі знань стосувалися його дослідження?

Тесла покривився.

— Я не маю права розголошувати зміст наших із ним спільних розробок. Я був би вам дуже вдячний, якби ви надалі не торкалися цієї теми. Скажу лише, що Ліванос у своїх власних дослідженнях просунувся в такому напрямку, що це призвело до фатальних наслідків. Ця омана коштувала життя і йому самому, і багатьом іншим людям.

Гумбольдт опустив голову:

— Нам відомо про це. Чи доводилося вам чути про серію катастроф на морі, що сталися нещодавно в акваторії Егейського моря на північ від острова Крит?

— Зізнаюся вам, що практично не маю часу проглядати газети. Що саме там відбулося?

— Йдеться про кораблі, що затонули з невідомих причин у Критському морі. Мене запросили для з’ясування причин цієї ситуації та проведення розслідування.

— Затонулі кораблі? — Тесла здивовано здійняв густі брови. — То скільки ж їх було?

— Ми знаємо про дванадцять крупних парових суден, та, можливо, їх було більше. Всі вони загинули або зникли без сліду протягом останніх шести місяців.

Тесла тихо присвиснув і примружився.

— Який жах! І як ви гадаєте, що могло стати причиною цих аварій?

— Очевидці стверджують, що бачили гігантську морську тварину, проте я маю серйозні підозри, що тут криється щось інше. Якщо ми негайно не вживемо рішучих заходів, то, ймовірно, що кораблі таємничо та без видимих причин гинутимуть і надалі.

— Як ви дійшли висновку, що з цими подіями може бути пов’язаний Ліванос? — поцікавився Тесла. — Адже він мертвий уже близько десяти років.

— Ви бачили його тіло на власні очі? — Гумбольдт спідлоба глянув на співбесідника, ніби перевіряючи його реакцію.

— Що ви маєте на увазі?

— Зник безвісти — в нашому випадку таке формулювання буде більш коректним, чи не так?

— Якщо вам завгодно.

— Його тіло не було знайдено, так само, як і не було виявлено горезвісну автоматизовану верф, котру він спроектував і збудував. Усе поглинули морські глибини, однак ніхто не може достеменно повідомити, що ж насправді сталося з Ліваносом і його творінням. Ми неодмінно маємо розглянути всі варіанти подій.

Тесла мовчав. Було помітно, що він коливається — чи варто продовжувати обговорення питань, які йому були явно не до душі.

— Я, звісно, не беруся судити остаточно, — заявив він, — та ваша версія має багато не досить зрозумілих моментів — інтуїція підказує мені, що вам, пане Гумбольдт, можна довіряти. — Він зітхнув. — Отже, ви хотіли б знати, над чим ми працювали. Ходімо зі мною!

Винахідник крутнувся на підборах і зробив крок до контейнера, в якому містилися всі дроти та кабелі. Лише зараз Оскар помітив, що він виготовлений із якогось незвичайного пористого металу, і з цікавістю доторкнувся до його шорсткої поверхні.

— Надміцна кераміка, — пояснив Тесла, виймаючи з кишені ключ. — Тут необхідна особлива ізоляція, щоб із накопичувача — акумулятора незвичайної конструкції — не було втрачено ні краплини спійманої у пастку енергії. Моя ідея полягає в тому, щоб повністю зберігати енергію атмосферного розряду в накопичувачі, а потім вивільняти її звідти невеликими порціями. Спершу я маю намір із допомогою цього пристрою освітлити згори й донизу Ейфелеву вежу, а потім і всі прилеглі до неї міські квартали. Тут усе залежить від того, наскільки мені вдасться приручити небесну стихію… — Тесла встромив ключ у замок і повернув. Двері в бічній стіні контейнера відчинилися.